Торговельна війна та крипторинок: відлуння історії та виклики майбутнього
Близько століття тому, у 1930 році, Закон про мита Смута-Голі завдав глибокого негативного впливу на світову економіку. Ця митна політика, що була спрямована на захист національної промисловості, врешті-решт призвела до значного скорочення світової торгівлі та посилила серйозність Великої депресії. І до сьогодні відлуння торговельного протекціонізму все ще не зникає.
У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, глобальний ринок знову відчув знайому напружену атмосферу. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо американська сторона продовжить грати з митами, китайська сторона зберігатиме спокій і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшує ризик економічної декомпонування між США та Китаєм, але й ставить нові виклики перед ринком криптовалют — новим полем битви для глобальних капітальних потоків.
Історичне попередження
Уроки Закону про мита Смута-Голі глибоко попереджають сучасних творців рішень: торговий протекціонізм ніколи не був ефективним способом вирішення економічних труднощів. У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, підвищивши середній імпортний митний тариф до історичного максимуму 59%, мета полягала в захисті вітчизняної промисловості, що постраждала від Великої депресії, але це призвело до катастрофічної реакції ланцюга.
Головні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь у вигляді мит, що призвело до скорочення міжнародної торгової системи майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, але й продовжила та поглибила велику депресію, виявивши смертельні недоліки торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга". Ще більш далекоглядним наслідком є те, що цей закон шкодив основам міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, сприяв економічному націоналізму та заклав основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.
Торгова стратегія нової ери
У тарифній війні 2025 року, порівняно з 1930 роком, США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання через "вибіркову тарифну війну" — з одного боку чинячи великий тиск на Китай, з іншого боку тимчасово пом'якшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розколу та розпаду" виглядає розумно, але насправді приховує ризики. Як друга за величиною економіка світу, Китай вже не є тим торгівельним слабким гравцем, який пасивно реагував у 1930-х роках. У відповідь на оголошення США про введення нових тарифів, Китай обрав "ігнорувати" такий підхід, одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна витримка змусила ринок усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на загальну безладну бійку, як у 1930-х, а стане більш тривалою війною на виснаження.
Чутлива реакція крипторинку
Нова митна політика уряду США викликала різкі коливання на глобальних фінансових ринках, крипторинок також зазнав всебічного удару. Біткоїн впав з 83,500 доларів до 74,500 доларів, ефір впав ще більше, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна ринкова капіталізація інших криптовалют знизилась більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку помітно скоротилася, місячний приток коштів у біткоїн різко зменшився з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, ефір, в свою чергу, став чистим відтоком у 6 мільярдів доларів. Хоча відбулися масові "панічні продажі", проте з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може наближатися до завершення.
З технологічної точки зору, 93 000 доларів США стали ключовим рівнем опору для повторного зростання біткоїна, тоді як діапазон 65 000-71 000 доларів США є основною підтримкою, яку повинні утримувати бичачі настрої. Наразі ринок перебуває на критичному етапі; якщо буде прорвано рівень підтримки, це може призвести до того, що більшість інвесторів опиняться в збитках, що викличе ще більш різкі корекції на ринку. Загалом, крипторинок є надзвичайно чутливим до змін глобальної ліквідності; невизначеність, викликана цією тарифною політикою, вже спричинила широкий вплив, і чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальшого напрямку політики та повернення капіталу.
Висновок
Крипторинок у цій глобальній економічній грі є не лише пасивним спостерігачем, але й активним фактором. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система перебуває в нестабільному стані, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний та такий, що не контролюється жодним окремим урядом чи суб'єктом, спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація традиційного економічного порядку підривається торговими війнами, насіння нової фінансової системи вже тихо проростає.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Торговельна війна спалахнула знову, Біткойн різко впав до 74500 доларів, крипторинок зазнає кризи ліквідності.
Торговельна війна та крипторинок: відлуння історії та виклики майбутнього
Близько століття тому, у 1930 році, Закон про мита Смута-Голі завдав глибокого негативного впливу на світову економіку. Ця митна політика, що була спрямована на захист національної промисловості, врешті-решт призвела до значного скорочення світової торгівлі та посилила серйозність Великої депресії. І до сьогодні відлуння торговельного протекціонізму все ще не зникає.
У квітні 2025 року США оголосили про підвищення мит на китайські товари до 125%, глобальний ринок знову відчув знайому напружену атмосферу. Міністерство торгівлі Китаю швидко відреагувало, заявивши, що якщо американська сторона продовжить грати з митами, китайська сторона зберігатиме спокій і залишає за собою право на подальші контрзаходи. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90 днів призупинення мит", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшує ризик економічної декомпонування між США та Китаєм, але й ставить нові виклики перед ринком криптовалют — новим полем битви для глобальних капітальних потоків.
Історичне попередження
Уроки Закону про мита Смута-Голі глибоко попереджають сучасних творців рішень: торговий протекціонізм ніколи не був ефективним способом вирішення економічних труднощів. У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, підвищивши середній імпортний митний тариф до історичного максимуму 59%, мета полягала в захисті вітчизняної промисловості, що постраждала від Великої депресії, але це призвело до катастрофічної реакції ланцюга.
Головні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь у вигляді мит, що призвело до скорочення міжнародної торгової системи майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а світовий рівень безробіття ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, але й продовжила та поглибила велику депресію, виявивши смертельні недоліки торгового протекціонізму: в умовах глобалізованої економіки одностороннє підвищення торгових бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга". Ще більш далекоглядним наслідком є те, що цей закон шкодив основам міжнародної багатосторонньої торгової співпраці, сприяв економічному націоналізму та заклав основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.
Торгова стратегія нової ери
У тарифній війні 2025 року, порівняно з 1930 роком, США намагаються переформатувати глобальні ланцюги постачання через "вибіркову тарифну війну" — з одного боку чинячи великий тиск на Китай, з іншого боку тимчасово пом'якшуючи відносини з більшістю країн. Ця стратегія "розколу та розпаду" виглядає розумно, але насправді приховує ризики. Як друга за величиною економіка світу, Китай вже не є тим торгівельним слабким гравцем, який пасивно реагував у 1930-х роках. У відповідь на оголошення США про введення нових тарифів, Китай обрав "ігнорувати" такий підхід, одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна витримка змусила ринок усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на загальну безладну бійку, як у 1930-х, а стане більш тривалою війною на виснаження.
Чутлива реакція крипторинку
Нова митна політика уряду США викликала різкі коливання на глобальних фінансових ринках, крипторинок також зазнав всебічного удару. Біткоїн впав з 83,500 доларів до 74,500 доларів, ефір впав ще більше, з 1,800 доларів до 1,380 доларів, загальна ринкова капіталізація інших криптовалют знизилась більш ніж на 40%. Ліквідність на ринку помітно скоротилася, місячний приток коштів у біткоїн різко зменшився з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, ефір, в свою чергу, став чистим відтоком у 6 мільярдів доларів. Хоча відбулися масові "панічні продажі", проте з падінням цін масштаби збитків поступово зменшуються, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж може наближатися до завершення.
З технологічної точки зору, 93 000 доларів США стали ключовим рівнем опору для повторного зростання біткоїна, тоді як діапазон 65 000-71 000 доларів США є основною підтримкою, яку повинні утримувати бичачі настрої. Наразі ринок перебуває на критичному етапі; якщо буде прорвано рівень підтримки, це може призвести до того, що більшість інвесторів опиняться в збитках, що викличе ще більш різкі корекції на ринку. Загалом, крипторинок є надзвичайно чутливим до змін глобальної ліквідності; невизначеність, викликана цією тарифною політикою, вже спричинила широкий вплив, і чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальшого напрямку політики та повернення капіталу.
Висновок
Крипторинок у цій глобальній економічній грі є не лише пасивним спостерігачем, але й активним фактором. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система перебуває в нестабільному стані, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний та такий, що не контролюється жодним окремим урядом чи суб'єктом, спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація традиційного економічного порядку підривається торговими війнами, насіння нової фінансової системи вже тихо проростає.